Аналіз сформованості знань, умінь і навичок дітей дошкільного віку з логіко-математичної та мовленнєвої компетентності за І-е півріччя 2014-2015 навчального року
По закладу – 0,80 %.
За І-ше півріччя 2014-2015 навчального року рівень знань дітей з логіко-математичної компетентності становить по закладу: 0,80%. Це показник вище середнього. Порівнюючи з минулим роком, по закладу було 0,70 %- 0,80 % (на 0,1% зріс). Старша садова група №1 - 0, 83%, cтарша садова група №2 - 0,71 %, середня садова група №1 -0,87% /
З мовленнєвої компетентності – 0,77 %.Показник зріс так само, порівнюючи з минулим роком на 2,1 %. Старша садова група №1 - 0,84%, старша садова група №2 - 0,65%, середня садова група - 0,83%. Виходячи з цих даних, можна зробити висновок, що знання дітей з логіко-математичної компетентності рівні знанням дітей по мовленнєвій компетентності. Тому, належним було б звернути увагу на ІІ-ге півріччя 2014-2015 н.р. на мовленнєву компетентність дітей та логіко-математичну компетентність, взяти їх як пріоритетними завданнями.
Аналізуючи узагальнені результати обстеження дітей шостого року життя, можна зробити висновок, що в 2014/2015 навчальному році збільшився відсоток дітей, у яких проявляються показники компетентності з різних видів життєдіяльності в високій та повній мірі. Роботу вихователів Кофель І.М./Шукалюк Є.М. можна вважати на достатньому рівні. Педагогами простежувався розвиток кожної дитини особисто, аналізуючи отримані результати, робились висновки про сформованість у дитини тих чи інших проявів компетентності, планувалась поглиблена індивідуальна та групова робота з недостатньо проявлених ознак компетентності. Для того, щоб задовольнити природну потребу дитини в нових враженнях, експериментаторській діяльності, вихователь розширювала життєвий простір дошкільників, надавала простір грі дитячої фантазії, оскільки пізнавальна діяльність розвивається саме з неї. Організовуючи життєдіяльність дошкільників в закладі, педагоги чітко означили в своїй роботі напрям, пов’язаний з лінією «Емоційно-ціннісний розвиток». Це надало змогу ефективно реалізувати створення в умовах дошкільного закладу комфортні для життєдіяльності дитини умови, забезпечити їй емоційне благополуччя, спрямувати освітню роботу на гармонізацію фондів «можу» і «хочу». Але хочу сказати, що у старшій садовій групі показники лише вище середнього тому, що 12 дітей – середня група, їх проаналізовано по показникам середньої групи, а записано в таблицю з усіма іншими. За рахунок цих дітей показник груповий досить низький. А взагалі з дошкільників, які йдуть в школу (20 дітей), 16 мають високий рівень, лише четверо – вище середнього. Але все рівно звернути належну увагу на такі основні завдання:
- самостійна розповідь описового характеру;
- сюжетна розповідь за картиною.
Результати моніторингу мовленнєвого розвитку показали наступний рівень досягнень дітей у середніх групах дошкільного віку: високий – 13%, достатній – 47%, середній - 33%, нижче середнього – 6%, низький – 1%. Вихователями було обстежено звуковимову дітей, результати показали, що значний відсоток дошкільнят має мовні вади, які потребують логопедичної корекції. Ця проблема ускладнюється з кожним роком. Одним із напрямків вирішення цієї проблеми було б введення до штатних розписів дошкільних навчальних закладів міста додаткових одиниць вчителів-логопедів. Під час опитувань встановлено, діти мають достатній словниковий запас, вміють добирати слова-антоніми, пояснювати багатозначні слова, складати з ними речення. Діти 5 року життя розрізняють голосні та приголосні звуки, ділять слова на склади, записують схему речення згідно з вимогами Програми. У багатьох дітей виникають труднощі в доборі спільнокореневих слів, складанні творчих розповідей за поданим початком та переказуванні оповідання. Тому, я вважаю, що так само належна увага приділяється вихователями на мовленнєвий розвиток дітей і в цих групах (Ожоганич О.В./ Гайович Є.Ф.; Кофель І.М./ Шукалюк Є.М.).
Логіко-математичні завдання, визначені Базовою програмою, орієнтовані, насамперед, на забезпечення розвитку пізнавальних здібностей, уміння розмірковувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити прості умовиводи, використовуючи елементарні логічні прийоми, ефективність освітнього процесу оцінюється за якісними змінами в пізнавальній діяльності дитини. Діагностика основ математичної компетентності дітей шостого року життя показала такі результати: високий рівень мають 26 % дітей, достатній – 53%, середній – 12%, нижче середнього – 8%, низький - 1%. Дошкільнята показали достатній рівень знань та вмінь у порівнянні чисел, вимірюванні довжини відрізка. Майже всі діти добре орієнтуються в геометричних фігурах та днях тижня. Викликали труднощі розв’язування простих прикладів і задач, порядкова лічба в заданому напрямку та орієнтування в часі за годинником.
Таким чином, за результатами моніторингу всі показники отримано в загальному на середньому рівні, тобто не має великих розбіжностей між групами. Це свідчить про пріоритети в організації освітнього процесу в ДНЗ №31 як в напрямку пізнавального розвитку дітей, так і в мовленнєвому розвитку, тобто в їх прогалинах. В цілому, можна зробити висновок про те, що в дошкільному навчальному закладі №31 на належному рівні забезпечують упровадження в освітній процес Державної базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», «Впевнений старт» через реалізацію прав дітей щодо здобуття якісної дошкільної освіти через нові підходи до формування життєвих компетентностей дошкільників.