ЗДО № 31

Школа мислення

Пам'ять - човен, який пливе річкою проти течії.
Він рухається вперед, доки гребеш, тобто доки розвиваєш свою пам'ять.
Як тільки ти перестав гребти, тебе в ту саму мить зносить назад.
Китайська мудрість

Пам'ять - це психічний процес запам'ятовування, збереження, відтворення людиною свого досвіду, отриманої інформації. Вона є досить складною і багаторівневою психічною функцією. У кожної людини спрацьовує своєрідно: не погано, не добре, а саме по-своєму, в залежності від індивідуальних особливостей.

За перші 6-7 років життя дитина запам'ятовує 70-80% усієї інформації, яку активно використовує протягом життя. Це рідна мова або декілька мов, орієнтація у просторі, призначення і способи використання предметів тощо. Цей обсяг інформації значно перевищує шкільний, інститутський, професійний.
Продуктивне засвоєння знань, у першу чергу, залежать від рівня розвитку таких психічних процесів, як пам'ять увага, мислення, сприйняття, уява. Недостатній рівень розвитку пізнавальних процесів, не сформованість окремих їх компонентів виступає однією з найбільш частих причин неуспішності школяра, всіляких труднощів у навчальній діяльності.
Уже понад 15 років в Україні існує школа ейдетики, яка спирається на здатність дитини яскраво уявляти те, що потрібно запам'ятати.
Численні експерименти прихильників ейдетичного запам'ятовування довели, що довгострокова пам'ять людини пов'язана тільки з уявою. Методи навчання базуються на активізації уяви, грі, легкості, гуморі, фантазуванні, тобто на тому, що так легко вдається всім маленьким дітям . Спеціалісти з ейдетики так і говорять: проблема не в запам'ятовуванні, а в пригадуванні інформації, що безпосередньо пов'язане з нашою уявою, вигадкою, фантазією. Саме граючись своєю уявою, ми пізнаємо навколишній світ у перші роки життя.
Корисні поради
- Якщо хочете щось запам'ятати - уявляйте.
- Запам'ятайте: все, що ви побачили, відчули, отримали, - вже запам'яталося.
- Не думайте словами, думайте образами.
- Хваліть себе навіть за незначні успіхи.
- Не бійтеся забути, якщо уявити.
- Заучуйте вірші повністю, а не куплетами.
- Важливо бути ненапруженим під час сприйняття інформації.
- Те, що заучуєте, не повторюйте більше 2-3 разів.
- Після роботи бажано помріяти і послухати гарну музику.
До 40% дітей здатні точно запам'ятати побачене. Виявилось, що коли дітям, які не вміють читати, показати на кілька хвилин зображення вулиці з різними вивісками, то після того, як картинка зникла, діти можуть дуже точно відтворити все, що на ній зображено, і навіть намалювати вивіски, не розуміючи їх значення. Ця здатність зберігається протягом дошкільного дитинства і з переходом до шкільного віку як правило зникає.
Вашій дитині важко запам'ятовувати? Ви можете допомогти їй подолати ці труднощі.
Можливо Ви зацікавились? Читайте далі і дізнавайтесь про особливості дитячої пам'яті, чому дитині важко запам'ятовувати та переказувати тексти, які ігри можна використовувати для розвитку усіх видів пам'яті.
Мислення є найважливішою функцією головного мозку людини. Жоден вид діяльності не може обійтися без нього. Воно лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок. Саме тому так важливо сформувати в малюкові основи образного та логічного мислення ще до того, як вони розпочнуть навчання у школі.
Продуктивне засвоєння знань, у першу чергу, залежить від рівня таких психічних процесів, як пам'ять, увага, мислення, сприйняття, уява. У житті кожної дитини ці пізнавальні процеси відіграють виняткову роль, забезпечують опанування нової інформації, виступають основою всіх навчальних і пізнавальних дій школяра. Високий рівень розвитку пізнавальних процесів, а також сформована мотивація і здатність до вольової саморегуляції поведінки та діяльності, є важливими передумовами успішного навчання, глибокого, стійкого і творчого засвоєння матеріалу.
Недостатній рівень розвитку пізнавальних процесів, не сформованість окремих їх компонентів виступає однією з найбільш частих причин неуспішності школяра, всіляких труднощів у навчальній діяльності.
Сучасні дослідники взаємозв'язок пам'яті й мислення розглядають як дві сторони єдиного процесу пізнання світу. Мислення спрямоване на отримання інформації, а пам'ять - на збереження її форм і якості. Таким чином можливий взаємоперехід між мисленням та пам'яттю.
Усі пізнавальні процеси взаємопов'язані, і серед учених немає одностайної думки про те, що переважає. На початкових етапах розвитку дитина скоріше має справу з пригадуванням, ніж із роздумами. І тільки на певному рівні розвитку пам'яті, коли вона збагачується, вона змикається з мисленням. Водночас і мислення починає все більше впливати на пам'ять. Розвинуте мислення бере активну участь у запам'ятовуванні, допомагаючи в осмисленні матеріалу й у встановленні зв'язків. Особливо тісно пам'ять і мислення переплітаються в мовленні. У якісь моменти свого розвитку пам'ять і мислення просто ототожнюються одне з одним. Дослідники вважають, що в ранньому дитинстві пам'ять є однією з основних психічних функцій. У залежності від неї будуються всі інші, і мислення дитини здебільшого визначається її пам'яттю. Утворення понять у дитини основане лише на пригадуванні. Дитяче мислення спирається на пам'ять, а пам'ять дитини це її досвід.